Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Оринчак Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | 
Оринчак Л. Б. Зміни концентрації вітаміну D у сироватці крові хворих на розсіяний склероз як патогенетичний фактор виникнення цього захворювання [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 8. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2013_8_6 Мета роботи - дослідити зміни концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові дорослих осіб, хворих на розсіяний склероз (PC), залежно від клінічних характеристик захворювання. Обстежено 68 хворих на PC (жителі Івано-Франківська та Івано-Франківської області), з них 39 жінок та 29 чоловіків, з верифікованим діагнозом PC. Середній вік пацієнтів - 40 років, середній ступінь тяжкості за шкалою EDSS - (<$E4,7~symbol С~1,3>) бала. У контрольну групу залучено 10 практично здорових осіб (середній вік - 38 років. Вміст 25(OH)D у сироватці крові визначено імуноферментним методом. У пацієнтів з вторинно-прогресивним типом перебігу PC спостерігали статистично значуще зниження рівня 25(OH)D у порівнянні з групою хворих із ремітивно-рецидивним перебігом. Виявлено статистично значущу різницю цього показника у пацієнтів із PC середньої тяжкості й тяжким PC. Висновки: рівень 25(OH)D у сироватці крові хворих на PC залежить від клінічних характеристик захворювання. Так, найнижчі значення виявлено у хворих з вторинно-прогресивним типом перебігу і 6 - 9 балами за шкалою EDSS. | ||
| 2. | 
Оринчак Л. Б. Розсіяний склероз і вітамін D [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Український неврологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2013_2_7 Розсіяний склероз (РС) - це хронічне прогресивне автоімунно-запальне нейродегенеративне захворювання нервової системи, етіологія якого залишається невідомою. Важливе значення у розвитку РС має низький рівень вітаміну D. На підставі проведеного аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури узагальнено відомості щодо ролі вітаміну D у винекненні РС та його впливу на перебіг цього захворювання. Наведено результати найважливіших рандомізованих клінічних досліджень з цього питання. | ||
| 3. |
Оринчак Л. Б. Зміни концентрації вітаміну D у сироватці крові хворих на розсіяний склероз залежно від клінічних характеристик захворювання [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Український неврологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2013_4_9 Мета роботи - дослідити зміни концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові дорослих осіб, хворих на розсіяний склероз (PC), залежно від клінічних характеристик захворювання. Обстежено 68 хворих на PC (жителі Івано-Франківська та Івано-Франківської області), з них 39 жінок та 29 чоловіків, з верифікованим діагнозом PC. Середній вік пацієнтів - 40 років, середній ступінь тяжкості за шкалою EDSS - (<$E4,7~symbol С~1,3>) бала. У контрольну групу залучено 10 практично здорових осіб (середній вік - 38 років. Вміст 25(OH)D у сироватці крові визначено імуноферментним методом. У пацієнтів з вторинно-прогресивним типом перебігу PC спостерігали статистично значуще зниження рівня 25(OH)D у порівнянні з групою хворих із ремітивно-рецидивним перебігом. Виявлено статистично значущу різницю цього показника у пацієнтів із PC середньої тяжкості й тяжким PC. Висновки: рівень 25(OH)D у сироватці крові хворих на PC залежить від клінічних характеристик захворювання. Так, найнижчі значення виявлено у хворих з вторинно-прогресивним типом перебігу і 6 - 9 балами за шкалою EDSS. | ||
| 4. |
Оринчак Л. Б. Актуальність проблеми розсіяного склерозу у вагітних [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_1_5 Розсіяний склероз - це хронічне прогресивне інвалідизувальне автоімунне захворювання центральної нервової системи, яке виникає переважно на другому або третьому десятилітті життя та уражає жінок удвічі частіше, ніж чоловіків. У цілому вагітність має протективну дію на перебіг розсіяного склерозу, особливо у III триместрі. При цьому вплив вагітності на частоту загострень перевищує ефект усіх відомих на сьогодні імуномодулювальних препаратів. | ||
| 5. | 
Оринчак Л. Б. Особливості перебігу розсіяного склерозу серед мешканців Прикарпаття залежно від деяких соціальних факторів ризику цього захворювання [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 4. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_4_24 Вивчено вплив таких екзогенних факторів ризику розсіяного склерозу (РС), як рівень освіти, умови праці, сімейний стан, супутні захворювання в родині на перебіг РС серед мешканців Прикарпаття. Виявлено, що найбільший відсоток оглянутих хворих за сімейним станом були одружені, а кількість розлучених осіб достовірно менша. Сімейний стан вірогідно не впливає на клінічні характеристики РС. Рівень освіти впливає на бал за шкалою (Expanded Disability Status Scale) EDSS. Найбільша частка оглянутих хворих на РС мали середню спеціальну освіту, дещо менша кількість - вищу та неповну середню освіту, а найменша кількість пацієнтів на час огляду були студентами. Так, найнижчий бал спостерігався у групі студентів хворих на РС, а найвищий - в осіб із неповною середньою освітою. У всіх обстежених пацієнтів на РС переважав ремітивно-рецидивнй тип перебігу захворювання.Мета дослідження - провести порівняльну характеристику концентрації 25(OH) вітаміну D в сироватці крові обстежених дорослих осіб, хворих на розсіяний склероз (PC), та осіб контрольної групи, залежно від клінічних характеристик цього захворювання. Обстежено 68 хворих на PC (жителів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області), з них 39 жінок та 29 чоловіків із достовірно підтвердженим діагнозом PC. Середній вік пацієнтів - 37 років, середній ступінь важкості за шкалою EDSS <$E4,7~symbol С~1,3> балів. У контрольну групу входили 10 практично здорових осіб (середній вік - 37 років). Вміст вітаміну D у сироватці крові визначали імуноферментним методом у нмоль/л. Проведені дослідження виявили пониження рівня вітаміну D у сироватці крові усіх 68-ми обстежених хворих на PC порівняно з практично здоровими особами (<$E37,3~symbol С~1,7> нмоль/л проти <$E69,8~symbol С~3,3> нмоль/л відповідно), що підтверджуєте, що синтез вітаміну D порушується при PC. Виявлено, що показники концентрації вітаміну D у сироватці крові хворих на PC не залежать від статі пацієнтів. Спостережено достовірне зниження вітаміну D у групі хворих на PC віком 30 - 40 років порівняно з групою хворих віком 40 - 50 років (<$E33,2~symbol С~2,3> нмоль/л проти <$E42,0~symbol С~3,5> нмоль/л відповідно). Досліджено, що у пацієнтів з вторинно-прогресуючим типом перебігу PC спостерігається вірогідне зниження рівня вітаміну D, порівняно з групою хворих із ремітуючо-рецидивуючим перебігом. Встановлено статистично достовірну відмінність у значенні цього показника у пацієнтів із середнім ступенем важкості PC порівняно з групою хворих на PC, де бал за Expanded Disability Status Scale (EDSS) був найвищим. Таким чином, результати проведеного дослідження засвідчили, що недостатність вітаміну D у сироватці крові хворих на PC, ймовірно, може бути одним із етіологічних факторів виникнення цього захворювання. Встановлено, що концентрація 25 (OH)D у сироватці крові хворих на PC залежить від клінічних характеристик цього захворювання. Так, найнижчі його значення виявилися у хворих з найбільш тяжким вторинно-прогресуючим типом перебігу і з найвищим балом за шкалою інвалідизації EDSS. | ||
| 6. | 
Оринчак Л. Б. Вплив окремих етіолоґічних факторів ризику виникнення розсіяного склерозу на клінічні характеристики цього захворювання [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак, Т. І. Негрич // Acta medica Leopoliensia. - 2014. - Т. 20, № 3-4. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2014_20_3-4_3 | ||
| 7. |
Оринчак Л. Б. Вплив індексу маси тіла та куріння на перебіг розсіяного склерозу у населення Прикарпаття [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак, Т. І. Негрич // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 36-41 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_9 Мета роботи - вивчити вплив індексу маси тіла (ІМТ) і тютюнокуріння на клінічні характеристики розсіяного склерозу (PC). Обстежено 242 (168 жінок та 74 чоловіків) жителів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області із достовірно підтвердженим діагнозом PC. Середній вік пацієнтів - 37 років. Зібрано анамнез життя та захворювання, проведено клініко-неврологічне обстеження. Середній ступінь тяжкості стану за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS) - (<$E4,50~symbol С~0,08>) бала. Група контролю в цьому дослідженні не була передбачена. Установлено, що у хворих на PC незалежно від чинників ризику переважав ремітивно-рецидивний перебіг захворювання. Маса тіла під час народження та ІМТ у 18 років не впливають на вік початку PC. Хворі з вищим ІМТ у 20 років мали вищу ймовірність первинно-прогресивного типу PC. ІМТ у 20 років не впливає на вік дебюту та прогресування PC за шкалою EDSS. У групі хворих з ремітивно-рецидивним перебігом переважали пацієнти, які не курили, а у групі осіб із вторинно-прогресивним перебігом - курці. Перехід у вторинно-прогресивний перебіг відбувся у достовірно більшої кількості хворих з групи курців. Висновки: такі чинники ризику, як надлишкова маса тіла і тютюнокуріння, слід ураховувати при консультуванні пацієнтів з PC, оскільки вони асоціюються з активнішим перебігом PC. ІМТ у 20 років статистично достовірно вищий у пацієнтів з первинно-прогресивним типом перебігу. | ||
| 8. |
Оринчак Л. Б. Вивчення терапевтичного впливу внутрішньовенних імуноглобулінів у хворих на розсіяний склероз [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак, Т. І. Негрич // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 3-4. - С. 111-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_3-4_64 | ||
| 9. |
Оринчак Л. Б. Вплив вагітності та грудного вигодовування на перебіг розсіяного склерозу [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_2_7 Мета роботи - вивчити вплив вагітності, народження дітей та грудного вигодовування на клінічні характеристики розсіяного склерозу (PC) серед мешканців Прикарпаття. Обстежено 207 жінок, які мешкають у м. Івано-Франківськ та Івано-Франківській області з верифікованим діагнозом РС. Зібрано анамнез життя та захворювання, вивчено перебіг вагітностей та народження дітей, проведено клініко-неврологічне обстеження. Середній вік пацієнтів - (<$E37,91~symbol С~0,72>) року, середня оцінка тяжкості за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS) - (<$E4,09~symbol С~0,10>) бала. Група контролю у цьому дослідженні не була передбачена. Установлено, що молодший вік початку РС був характерним для більшості жінок, які захворіли до настання вагітності. Жінки, у яких не було вагітностей в анамнезі, мали значно нижчий середній вік початку РС у порівнянні з жінками, які захворіли після народження однієї дитини та більше. Пізніший вік початку РС зафіксовано в осіб, які захворіли після народження 2-х дітей і більше. У загальній вибірці хворих достовірно переважав ремітивно-рецидивний тип перебігу РС. У жінок з дебютом захворювання після народження 2-х дітей і більше виявлено найнижчу частоту ремітивно-рецидивного типу перебігу і найвищу - вторинно-прогресивного, а також найвищий середній бал за шкалою інвалідизації EDSS. У групі жінок, які захворіли до настання вагітності, частіше спостерігали доброякісний ремітивно-рецидивний перебіг захворювання. Більшість жінок годували грудьми. Наявність у жінок грудного вигодовування не впливає на збільшення середнього бала за шкалою EDSS і не сприяє вищій мовірності виникнення загострень РС у цей період. Висновки: наявність у жінок вагітностей та грудного вигодовування може бути маркером доброякісного перебігу РС. | ||
| 10. |
Негрич Т. І. Ефективність препаратів внутрішньовенного імуноглобуліну в терапії розсіяного склерозу [Електронний ресурс] / Т. І. Негрич, Л. Б. Оринчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 56-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_2_10 Мета дослідження - визначити ефективність застосування внутрішньовенного імуноглобуліну (ВВІГ) у хворих на розсіяний склероз (РС) як методу превентивної терапії. У період із грудня 2012 до грудня 2013 рр. обстежено та проліковано 12 хворих на РС із ремітуючо-рецидивуючим типом перебігу захворювання у стадії ремісії (жителі м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області), із них 11 жінок та 1 чоловік із вірогідно підтвердженим діагнозом РС. Усім хворим призначено людський імуноглобулін нормальний рідкий для внутрішньовенного введення Біовен моно по 50,0 мл в/в краплинно 1 раз на день по 3 інфузії перший місяць, у наступні 5 місяців - по 50,0 мл в/в краплинно 1 раз на місяць. Проведено неврологічний огляд пацієнтів, перевірено бал за шкалою інвалідизації EDSS на початку та в кінці лікування. МРТ головного мозку із внутрішньовенним контрастуванням проведено всім пацієнтам перед початком терапії та після її завершення. Група контролю в рамках цього дослідження не була передбачена. Після проведеного 6-місячного курсу лікування ВВІГ у дозі 50,0 мл 1 раз на місяць у хворих на РС відбулося вірогідне зниження середнього бала за шкалою інвалідизації EDSS. У вірогідно більшої кількості пацієнтів, які одержували лікування ВВІГ упродовж 6 місяців, спостережено тривалу ремісію патологічного процесу. У групі хворих на РС без загострень РС за час лікування був вірогідно нижчий середній бал за EDSS після лікування порівняно з балом до початку терапії на відміну від пацієнтів, які мали рецидив РС. При МРТ-дослідженні у вірогідно найбільшого відсотка осіб не виявили МРТ-динаміки порівняно з кількістю пацієнтів, у яких зафіксували зменшення обсягу старих вогнищ. Висновок: таким чином, ВВІГ можна вважати цінним методом альтернативного превентивного лікування ремітуючого-рецидивуючого РС. Довгострокове лікування ВВІГ сприяє тривалим ремісіям демієлінізуючого процесу, клінічній стабілізації стану хворих, а також зменшує прояви індивідуальності в пацієнтів, хворих на РС, що проявляється зниженням бала за шкалою EDDSS. | ||
| 11. |
Оринчак Л. Б. Вплив віку менархе та сімейного стану у хворих на розсіяний склероз жінок на клінічні характеристики цього захворювання [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 151-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_3_21 Наведено результати дослідження 207 жінок, хворих на розсіяний склероз (РС), жителів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області. Детально розглянуто середній вік початку розсіяного склерозу, типи перебігу та прогресування захворювання за EDSS залежно від віку початку менархе. Розглянуто вплив менопаузи на перебіг РС серед обстеженої групи жінок. Досліджено вплив соціального статусу на клінічні характеристики цього захворювання. Проведено порівняльний аналіз типів перебігу та ступеня прогресування розсіяного склерозу за EDSS залежно від сімейного стану хворих. | ||
| 12. |
Негрич Т. І. Особливості перебігу розсіяного склерозу в жінок залежно від народження дітей [Електронний ресурс] / Т. І. Негрич, Л. Б. Оринчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 5. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_5_8 Мета дослідження - вивчити особливості дебюту розсіяного склерозу (PC) по відношенню до вагітності та пологів, а також ймовірність розвитку загострення цього захворювання під час вагітності та у післяпологовий період. Обстежено 207 жінок, хворих на PC, мешканців м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області із достовірно підтвердженим діагнозом PC. У даних пацієнтів було зібрано анамнез життя та захворювання, а також детально вивчено перебіг вагітностей і народження дітей, проведено клініко-неврологічне обстеження. Середній вік пацієнтів становив <$E37,91~symbol С~0,72> років, середній ступінь тяжкості за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS) був - <$E4,09~symbol С~0,10> бали. Група контролю у межах цього дослідження не була передбачена. Середня тривалість захворювання на час народження дитини у жінок, хворих на PC - <$E5,90~symbol С~0,51> років. У найменшої кількості хворих початок PC спостерігався під час вагітності та протягом 4 - 12-ти міс після народження дітей. Ймовірність виникнення PC зростала у перші 3 міс та через рік після пологів. У найбільшої частини жінок перші прояви PC виникали через 5,5 років після пологів і більше. Частина оглянутих хворих народжували дітей після дебюту PC. Виявили, що під час вірогідно більшої частини вагітностей не було загострень PC у порівнянні з кількістю вагітностей, під час яких були рецидиви. Загострення демієлінізуючого процесу зустрічалися тільки у 1-му та 2-му триместрах вагітності. У перші 3 міс після пологів не спостерігали підвищеної ймовірності виникнення рецидиву PC. Розвиток загострень PC у перші 3 міс після пологів достовірно не залежить від тривалості хвороби на час пологів, наявності рецидивів під час вагітності та від грудного вигодовування. Висновки: згідно з одержаними даними вагітність не несе у собі підвищеної ймовірності розвитку рецидиву. Тривалість захворювання, наявність загострень PC під час вагітності та грудне вигодовування не впливає на ймовірність виникнення ретиву у перші 3 міс після пологів.Наведено дані власного дослідження впливу вагітності та народження дітей на клінічні характеристики розсіяного склерозу (РС). Опрацьовано дані обстеження 207-ми жінок, хворих на РС. У всіх жінок зібрано анамнез життя та захворювання, детально вивчено перебіг вагітностей і народження дітей. Наведено дані типу пологів серед оглянутих жінок, хворих на РС. Проаналізовано особливості типу перебігу, ступеня прогресування РС за шкалою інвалідизації EDSS залежно від кількості народжених дітей. Зокрема, досліджено перебіг РС у жінок, які народжували після дебюту цього захворювання. Показано вплив переривання вагітності на характеристики демієлінізуючого процесу. | ||
| 13. | 
Оринчак Л. Б. Особливості дебюту розсіяного склерозу серед мешканців Прикарпаття [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Галицький лікарський вісник. - 2014. - Т. 21, число 3. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2014_21_3_17 Мета дослідження - дослідити клінічні характеристики дебюту розсіяного склерозу (PC) у обстежених хворих на цю патологію, а також визначити вплив віку матері у разі народження пацієнтів з PC на перебіг цього захворювання у подальшому. Обстежено 242 хворих на PC (жителів м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області), з них 168 жінок та 74 чоловіків із достовірно підтвердженим діагнозом PC. Середній вік пацієнтів - <$E37,96~symbol С~0,67> років, середній ступінь тяжкості за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS) був <$E4,5~symbol С~0,08> бали. Група контролю у в межах цього дослідження не була передбачена. У даних пацієнтів було зібрано анамнез життя та захворювання, а також проведене клініко-неврологічне обстеження. Виявлено, що найбільша кількість обстежених хворих на PC мали ремітуючо-рецидивуючий тип перебігу (77,27 %), а найменша - первинно-прогресуючий (4,55 %). Дебют PC у хворих віком до 29 років спостерігався у найбільшого відсотка обстежених хворих (61,98 %), рідше - у пацієнтів віком 40 - 49 років (10,33 %) та після 50-ти років (0,83 %). Зі зростанням віку початку цього захворювання спостерігалося збільшення кількості хворих з тяжким вторинно-прогресуючим перебігом. Моносимптомний початок РС відзначено у 201 (83,06 %) хворих, а полісимптомний - у 41 (16,94 %) осіб. Висновки: одержані результати засвідчили, що вік дебюту РС, а також вік матері на час народження хворого достовірно не впливають на клінічні характеристики цього захворювання. Тип початку демієлінізуючого процесу серед мешканців Прикарпаття не є вагомим фактором, який впливає на перебіг і прогресування РС за шкалою інвалідизації EDSS. | ||
| 14. |
Оринчак Л. Б. Вплив пори року на дебют розсіяного склерозу серед мешканців Прикарпаття [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Галицький лікарський вісник. - 2014. - Т. 21, число 4. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2014_21_4_27 Мета дослідження - проаналізувати залежність частоти народження хворих на розсіяний склероз (PC) від пори року, а також частоту дебютів захворювання у різні пори року. Обстежено 242 хворих на PC (жителів м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області), з них 168 жінок та 74 чоловіки із достовірно підтвердженим діагнозом PC. Середній вік пацієнтів - <$E37,96~symbol С~0,67> років, середній ступінь тяжкості за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS) був <$E4,5~symbol С~0,08> бали. Група контролю у в межах цього дослідження не була передбачена. У даних пацієнтів було зібрано анамнез життя та захворювання, а також проведене клініко-неврологічне обстеження. Серед обстежених хворих на PC достовірно переважали пацієнти, народжені весною у порівнянні з хворими, які були народжені взимку та восени, а кількість хворих на PC, народжених літом, була вищою у порівнянні з тими, хто народився восени. Найбільша кількість хворих на PC була народжена у травні (13,26 %), а найменша - у вересні (4,55 %). Дебют PC найчастіше був зафіксований весною та восени. Висновок: згідно з одержаними результатами, серед хворих на PC статистично достовірно переважали пацієнти, народжені у весняні та літні місяці, і найменшу кількість становили хворі, народжені в осінні місяці. Початок дебюту РС чітко визначається порою року. Так, найменша кількість хворих мали дебют РС літом та зимою, а найбільша - у осінні та весняні місяці. | ||
| 15. |
Негрич Т. І. Особливості перебігу розсіяного склерозу у жінок [Електронний ресурс] / Т. І. Негрич, Л. Б. Оринчак // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 1. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_1_17 Мета дослідження - вивчити особливості дебюту розсіяного склерозу (PC) по відношенню до вагітності та пологів, а також ймовірність розвитку загострення цього захворювання під час вагітності та у післяпологовий період. Обстежено 207 жінок, хворих на PC, мешканців м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області із достовірно підтвердженим діагнозом PC. У даних пацієнтів було зібрано анамнез життя та захворювання, а також детально вивчено перебіг вагітностей і народження дітей, проведено клініко-неврологічне обстеження. Середній вік пацієнтів становив <$E37,91~symbol С~0,72> років, середній ступінь тяжкості за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS) був - <$E4,09~symbol С~0,10> бали. Група контролю у межах цього дослідження не була передбачена. Середня тривалість захворювання на час народження дитини у жінок, хворих на PC - <$E5,90~symbol С~0,51> років. У найменшої кількості хворих початок PC спостерігався під час вагітності та протягом 4 - 12-ти міс після народження дітей. Ймовірність виникнення PC зростала у перші 3 міс та через рік після пологів. У найбільшої частини жінок перші прояви PC виникали через 5,5 років після пологів і більше. Частина оглянутих хворих народжували дітей після дебюту PC. Виявили, що під час вірогідно більшої частини вагітностей не було загострень PC у порівнянні з кількістю вагітностей, під час яких були рецидиви. Загострення демієлінізуючого процесу зустрічалися тільки у 1-му та 2-му триместрах вагітності. У перші 3 міс після пологів не спостерігали підвищеної ймовірності виникнення рецидиву PC. Розвиток загострень PC у перші 3 міс після пологів достовірно не залежить від тривалості хвороби на час пологів, наявності рецидивів під час вагітності та від грудного вигодовування. Висновки: згідно з одержаними даними вагітність не несе у собі підвищеної ймовірності розвитку рецидиву. Тривалість захворювання, наявність загострень PC під час вагітності та грудне вигодовування не впливає на ймовірність виникнення ретиву у перші 3 міс після пологів.Наведено дані власного дослідження впливу вагітності та народження дітей на клінічні характеристики розсіяного склерозу (РС). Опрацьовано дані обстеження 207-ми жінок, хворих на РС. У всіх жінок зібрано анамнез життя та захворювання, детально вивчено перебіг вагітностей і народження дітей. Наведено дані типу пологів серед оглянутих жінок, хворих на РС. Проаналізовано особливості типу перебігу, ступеня прогресування РС за шкалою інвалідизації EDSS залежно від кількості народжених дітей. Зокрема, досліджено перебіг РС у жінок, які народжували після дебюту цього захворювання. Показано вплив переривання вагітності на характеристики демієлінізуючого процесу. | ||
| 16. |
Оринчак Л. Б. Особливості перебігу розсіяного склерозу залежно від зміни концентрації вітаміну D у сироватці крові хворих [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 3(2). - С. 41-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_3(2)__15 Вивчено вплив таких екзогенних факторів ризику розсіяного склерозу (РС), як рівень освіти, умови праці, сімейний стан, супутні захворювання в родині на перебіг РС серед мешканців Прикарпаття. Виявлено, що найбільший відсоток оглянутих хворих за сімейним станом були одружені, а кількість розлучених осіб достовірно менша. Сімейний стан вірогідно не впливає на клінічні характеристики РС. Рівень освіти впливає на бал за шкалою (Expanded Disability Status Scale) EDSS. Найбільша частка оглянутих хворих на РС мали середню спеціальну освіту, дещо менша кількість - вищу та неповну середню освіту, а найменша кількість пацієнтів на час огляду були студентами. Так, найнижчий бал спостерігався у групі студентів хворих на РС, а найвищий - в осіб із неповною середньою освітою. У всіх обстежених пацієнтів на РС переважав ремітивно-рецидивнй тип перебігу захворювання.Мета дослідження - провести порівняльну характеристику концентрації 25(OH) вітаміну D в сироватці крові обстежених дорослих осіб, хворих на розсіяний склероз (PC), та осіб контрольної групи, залежно від клінічних характеристик цього захворювання. Обстежено 68 хворих на PC (жителів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області), з них 39 жінок та 29 чоловіків із достовірно підтвердженим діагнозом PC. Середній вік пацієнтів - 37 років, середній ступінь важкості за шкалою EDSS <$E4,7~symbol С~1,3> балів. У контрольну групу входили 10 практично здорових осіб (середній вік - 37 років). Вміст вітаміну D у сироватці крові визначали імуноферментним методом у нмоль/л. Проведені дослідження виявили пониження рівня вітаміну D у сироватці крові усіх 68-ми обстежених хворих на PC порівняно з практично здоровими особами (<$E37,3~symbol С~1,7> нмоль/л проти <$E69,8~symbol С~3,3> нмоль/л відповідно), що підтверджуєте, що синтез вітаміну D порушується при PC. Виявлено, що показники концентрації вітаміну D у сироватці крові хворих на PC не залежать від статі пацієнтів. Спостережено достовірне зниження вітаміну D у групі хворих на PC віком 30 - 40 років порівняно з групою хворих віком 40 - 50 років (<$E33,2~symbol С~2,3> нмоль/л проти <$E42,0~symbol С~3,5> нмоль/л відповідно). Досліджено, що у пацієнтів з вторинно-прогресуючим типом перебігу PC спостерігається вірогідне зниження рівня вітаміну D, порівняно з групою хворих із ремітуючо-рецидивуючим перебігом. Встановлено статистично достовірну відмінність у значенні цього показника у пацієнтів із середнім ступенем важкості PC порівняно з групою хворих на PC, де бал за Expanded Disability Status Scale (EDSS) був найвищим. Таким чином, результати проведеного дослідження засвідчили, що недостатність вітаміну D у сироватці крові хворих на PC, ймовірно, може бути одним із етіологічних факторів виникнення цього захворювання. Встановлено, що концентрація 25 (OH)D у сироватці крові хворих на PC залежить від клінічних характеристик цього захворювання. Так, найнижчі його значення виявилися у хворих з найбільш тяжким вторинно-прогресуючим типом перебігу і з найвищим балом за шкалою інвалідизації EDSS. | ||
| 17. |
Оринчак Л. Б. Ретроспективний аналіз перебігу розсіяного склерозу у жінок під час вагітності та у перші 3 місяці після пологів [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак, Т. І. Негрич // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_4_36 Тривалий час вважали, що вагітність негативно впливає на перебіг розсіяного склерозу (РС) (Gowers W.R., 1983). Разом із цим уже в 50-х рр. минулого століття були розпочаті наукові дослідження, що повністю змінили уяву про негативні наслідки вагітності. На сьогодні багато досліджень доводять, що вплив вагітності на частоту загострень перевищує ефект усіх відомих імуномодулюючих препаратів. Мета роботи - дослідити особливості дебюту РС щодо до вагітності та пологів, а також імовірність розвитку загострення цього захворювання під час вагітності та у післяпологовий період. | ||
| 18. |
Оринчак Л. Б. Клінічні характеристики розсіяного склерозу у жінок залежно від народження дітей [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак, Т. І. Негрич // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 129-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_4_37 Розсіяний склероз (РС) уражає переважно людей молодого, працездатного, соціально активного віку, внаслідок чого становить не лише медичну, а й соціально-економічну проблему в Україні та світі. Жінки хворіють у 2 - 4 рази частіше. Мета дослідження - вивчити особливості перебігу РС у жінок залежно від народження ними дітей. Обстежено 207 жінок, хворих на РС, жителів м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області, із вірогідно підтвердженим діагнозом РС. Усіх хворих було оглянуто у стадії ремісії. У цих пацієнтів було зібрано анамнез життя, захворювання та детально вивчено перебіг вагітностей і народження дітей, а також проведено клініко-неврологічне обстеження. Середній вік пацієнтів становив 37,91 +- 0,72 року, середній ступінь тяжкості за шкалою EDSS - 4,09 +- 0,10 бала. Середній вік початку РС у всіх оглянутих жінок - 27,44 +- 0,66 року. Одержані дані було піддано статистичній обробці. | ||
| 19. | 
Оринчак Л. Б. Вплив індексу маси тіла на клінічні характеристики розсіяного склерозу [Електронний ресурс] / Л. Б. Оринчак, М. І. Лесів // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2021. - Т. 9, № 1-2. - С. 105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_1-2_21 Мета роботи - вивчити вплив індексу маси тіла (ІМТ) і тютюнокуріння на клінічні характеристики розсіяного склерозу (PC). Обстежено 242 (168 жінок та 74 чоловіків) жителів м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області із достовірно підтвердженим діагнозом PC. Середній вік пацієнтів - 37 років. Зібрано анамнез життя та захворювання, проведено клініко-неврологічне обстеження. Середній ступінь тяжкості стану за шкалою Expanded Disability Status Scale (EDSS) - (<$E4,50~symbol С~0,08>) бала. Група контролю в цьому дослідженні не була передбачена. Установлено, що у хворих на PC незалежно від чинників ризику переважав ремітивно-рецидивний перебіг захворювання. Маса тіла під час народження та ІМТ у 18 років не впливають на вік початку PC. Хворі з вищим ІМТ у 20 років мали вищу ймовірність первинно-прогресивного типу PC. ІМТ у 20 років не впливає на вік дебюту та прогресування PC за шкалою EDSS. У групі хворих з ремітивно-рецидивним перебігом переважали пацієнти, які не курили, а у групі осіб із вторинно-прогресивним перебігом - курці. Перехід у вторинно-прогресивний перебіг відбувся у достовірно більшої кількості хворих з групи курців. Висновки: такі чинники ризику, як надлишкова маса тіла і тютюнокуріння, слід ураховувати при консультуванні пацієнтів з PC, оскільки вони асоціюються з активнішим перебігом PC. ІМТ у 20 років статистично достовірно вищий у пацієнтів з первинно-прогресивним типом перебігу. | ||
| 20. |
Лесів М. І. Особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на гіперто¬нічну хворобу, пацієнтів із гіпотиреозом та в осіб із поєднаною патологією [Електронний ресурс] / М. І. Лесів, Л. Б. Оринчак // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2021. - Т. 9, № 1-2. - С. 119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_1-2_33 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |